СХЕМА АНАЛІЗУ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОЇ РОБОТИ,

ЩО ПРОВОДИТЬСЯ В І ПОЛОВИНУ ДНЯ.

Схема №1

Прийом дітей.

-          Як вихователь зустрічає дітей? (привітно, лагідно, уважно чи навпаки: огляд зовнішнього вигляду дітей);

-          На що звертає увагу? (зовнішній вигляд, привітання з вихователем і дітьми, прощання з батьками);

-          Чи запитує дитину що небудь? Якщо запитує, то що саме?;

-          Які види діяльності організовуються для дітей?;

-          Якщо прийом проводиться на свіжому повітрі, які іграшки, ігровий матеріал винесено на майданчик?;

-          Чи допомагають іграшки і матеріали організувати дитячі ігри?;

-          Як організовано роздягання? (обладнання роздягальної кімнати, рівень культурно-гігієнічних навичок у дітей, прийоми які використовує вихователь).

 Схема №2

Ранкова гімнастика.

-          Місце проведення гімнастики (групова кімната, зал, майданчик та ін.);

-          Підбір іграшок, предметів, правильність, доцільність їх використання;

-          Супровід гімнастики (музика);

-          Як він допомагає виконанню вправ, його чіткість, динамічність;

-          Підбір вправ (кількість, характер, послідовність, дозування);

-          Активність дітей під час гімнастики, чіткість правильність виконання, методичні прийоми;

-          Тривалість ранкової гімнастики;

-          Емоційний стан дітей;

-          Як організований перехід від ранкової гімнастики до миття рук (обладнання умивальної кімнати, культурно-гігієнічних навички дітей, які прийоми використовує вих-тель, щоб миття рук пройшло швидко, організовано і правильно, чи вдалі ці прийоми? Чи використовує вихователь цей процес для розширення кругозору дітей?).

Схема №3

Сніданок.

-          Як готуються столи до сніданку (чи правильно вони розміщенні, яка сервіровка);

-          Тривалість сніданку (чи точно за режимом дня діти сіли снідати, скільки триває сніданок, чи відповідає цей час встановленому режиму, чому діти не встигають вчасно закінчити сніданок);

-          Яку навчально-виховну роботу проводить вихователь під час сніданку?;

-          Рівень культурно-гігієнічних навичок у дітей;

-          Які прийоми використовує вих-ль для виховання культурно-гігієнічних навичок під час приймання їжі?;

-          Які є упущення в його роботі?;

-          Як вихователь керує діяльністю дітей, які закінчили їсти?

Схема №4

Заняття.

-          Вид заняття, тема;

-          Програмовий зміст – відповідність матеріалу вимогам програми ДНЗ, його доступність, чіткість;

-          Підготовка до заняття – добір необхідного дидактичного матеріалу (посібників, іграшок), створення умов для проведення заняття, підготовка приміщення, обладнання, сприяння виникнення інтересу у дітей до даного заняття;

-          Хід заняття:

· Початок заняття – форма залучення дітей до заняття, звертання вихователя до дітей, емоційний стан вихователя, використання ігрового прийому, чіткість поставленого перед дітьми завдання, вказівок;

· Продумання етапів заняття;

· Основний метод заняття – доцільність його використання, методичні прийоми використані вихователем у ході заняття, характер навчання на занятті у відповідності з віком дітей;

· Стан дитячого колективу в ході заняття, стійкість уваги, інтерес, активність у виконанні завдання і дисципліна дітей;

· Індивідуальна робота з дітьми;

· Поведінка вихователя, тон, характер звертання до дітей, культура мови;

· Закінчення заняття – форма проведення заняття, підведення підсумків, перегляд дитячих робіт, їх оцінка, стан дитячого колективу у кінці заняття: бадьорість, задоволення від виконаної роботи чи навпаки;

· Висновки – тривалість заняття, виконання наміченого плану, результат запитань заняття, оцінка засвоєння дітьми програмового змісту.

 Схема №5

Підготовка до прогулянки.

-          Чи створені сприятливі умови для одягання дітей? Як вони відповідають вимогам програми?;

-          Які прийоми використовує вихователь?;

-          Як  вдало їх використовує?;

-          Скільки часу триває одягання?;

-          Чи є резерви його прискорення?;

-          Як вихователь використовує цей режимний процес для розширення світогляду  дітей?

Схема №6

 Прогулянка.

-          Місце проведення прогулянки;

-          Які види діяльності дітей організовано на прогулянці?;

-          Чи створено для цього відповідні умови?;

-          Як вихователь використовує прогулянку для розширення знань дітей?;

-          Чи правильно організовано спостереження: вибір об’єкту, постановка завдань, характер запитань і пояснень, включення художнього слова, активність дітей на прогулянці (скільки рухливих ігор проводилось, їх характер, участь в них дітей);

-          Чи проводилась індивідуальна робота з дітьми, з ким, з яких розділів, на якому матеріалі, з якою метою?;

-          Емоційний стан дітей під час прогулянки і її закінчення.

ЗАГАЛЬНА СХЕМА АНАЛІЗУ ЗАНЯТТЯ

Схема №7

Аналіз діяльності вихователя.

-          Підбір програмового матеріалу;

-          Організація заняття;

-          Методичні прийоми навчання;

-          Відповідність їх типу заняття і віку дітей;

-          Чіткість поставлених завдань і вказівок до їх виконання;

-          Продуманість етапів заняття;

-          Зміст заняття, його логічна послідовність і поступове ускладнення;

-          Використання наочного і словесного матеріалу, його доцільність;

-          Методи та прийоми, використані вих-лем для кращого засвоєння програмового матеріалу;

-          Підсилення інтересу, розвиток активності, самостійності;

-          Індивідуальний підхід до дітей;

-          Поведінка вихователя на занятті;

-          Культура мови;

-          Підведення підсумків і оцінка.

 

Схема №8

Аналіз діяльності дітей.

-          Перехід від гри до заняття;

-          Усвідомлення сприймання вказівок вихователя дітьми;

-          Розуміння дітьми завдань, поставлених вихователем, і шляхи їх здійснення;

-          Ступінь засвоєння дітьми програмового матеріалу;

-          Прояв творчості дітей, знань, умінь і навичок набутих раніше;

-          Стійкість уваги дітей, підтримання їх інтересу, активності;

-          Уміння чітко виконати вказівки вихователя;

-          Уміння переборювати труднощі, доводити почату справу до кінця;

-          Охайність дітей;

-          Розвиток уміння слухати товариша;

-          Дисципліна і настрій дітей.

СХЕМА АНАЛІЗУ ТВОРЧИХ ІГОР ДІТЕЙ

Схема №9

Сюжетно-рольві ігри.

ü  Тематика сюжетно-рольвих ігор дітей, її відповідність вимогам програми виховання ДНЗ;

ü  Аналіз ігрового обладнання (кількість і різноманітність типів готових іграшок, які атрибути виготовлені руками вих-ля і дітей);

ü  Рівень ігрових навичок дітей (уміння вибрати тему, розгорнути сюжет гри, розподілити ролі, вміння користуватися іграшками і предметами-замінювачами, характер ігрових дій);

ü  Характер взаємин між дітьми (уміння грати разом, дружно, об’єднання окремих граючих підгруп єдиним ігровим сюжетом);

ü  Керівництво вихователя сюжетно-рольовими іграми (розширення кругозору дітей, пряме і не пряме керівництво в ході гри,. Вміння розв’язувати суперечки і встановити доброзичливе ставлення між граючими, викликати інтерес до продовження гри).

Схема №10

Будівельні ігри

ü  Умови створенні в ДНЗ для організації будівельних ігор (наявність місця для будівництва, наявність конструкторсько – будівельних матеріалів, їх відповідність віку дітей, наявність знань про конструкцію, навколишніх предметів, конструкторських навичок і вмінь дітей);

ü  Зміст дитячих споруд: відтворення характерних особливостей об’єктів, складність, міцність, художнє оформлення. Використання споруд в ігровому задумі;

ü  Характер взаємин дітей у грі (напрямки керівництва ті ж , що і в сюжетно-рольових іграх);

ü  В ході бесіди з вихователем чи практикою вияснити, яка робота була проведена ними з дітьми в підготовчий, до ігровий період (збагачення знань, виготовлення атрибутів, підбір іграшок).

Схема №11

Театралізовані ігри (ігри - драматизації).

ü  Тематика ігор, відповідність їх вимогам програми виховання в ДНЗ;

ü  Умови необхідні для ігор – драматизацій, знання дітьми літературних творів, наявність елементів, костюмів, декорацій, іграшок для зображення персонажів літературних творів;

ü  Попередня робота: розгляд ілюстрацій до літературних творів, робота над образом, участь дітей у виготовленні атрибутів, декорацій;

ü  Рівень ігрових навичок дітей: передача характерних особливостей героїв, виразність мови і рухів, уміння організовуватись в грі, розподіляти ролі;

ü  Керівництво іграми-драматизаціями з боку вихователів.

Мета спостережень	Умови для виникнення і розвитку гри	Відображення в плані питань керівництва творчими іграми дітей	Методика керівництва іграми дітей	Висновки

 

Схема №12

Схема аналізу рухливої гри

ü  Вид рухливої гри (за змістом – сюжетна, не сюжетна; за характером рухливості – великої, середньої, малої; з залежності від основного руху, який переважає в грі з ходьбою, бігом, стрибками, лазінням, метанням);

ü  Добір гри відповідно до місця в режимі дня;

ü  Визначення мети гри (правильність її у відповідності до вимог програми, наявність навчальних та виховних завдань, доступність, конкретність, послідовність визначення завдання);

ü  Підготовка до гри;

¨      Підготовка вихователя:

·           Визначення завдань гри, добір необхідного обладнання, виготовлення атрибутів, їх кількість, вигляд, доцільність відповідно програмових завдань;

·           Створення умов для проведення гри (прибирання, зволоження майданчика чи кімнати, розташування обладнання, атрибутів, розмітка для гри);

¨      Підготовка дітей:

·           Одяг, взуття;

·           Визначення текстівок, ознайомлення з повадками звірів, пташок, професіями тощо;

·           Наявність рухових умінь та навичок;

ü  Організація дітей на гру:

·      Збір на гру відповідно віку дітей (показ іграшки, сигнал, домовленість про місце збору, допомога дітей, змагання т. п.);

ü  Хід гри:

·      Пояснення і закріплення правил гри у відповідності до вікової групи;

·      Чіткість, конкретність, лаконічність, емоційність плану вихователя;

·      Розподіл ролей, участь вихователя у розподілі ролей;

·      Роздача атрибутів, залучення дітей;

·      Початок гри (своєчасність, доцільність сигналів);

·      Активність дітей у грі, дотримання виконання правил, дій, емоційність, дисциплінованість;

·      Керівництво вихователем гри відповідно до вікової групи;

·      Регулювання фізичного навантаження на дітей, дозування рухів;

·      Закінчення гри, кількість повторень, тривалість;

·      Правильність аналізу у відповідності до вікової групи;

ü  Результат гри:

·      Виконання освітніх завдань;

·      Виховні моменти проведення рухливої гри.

СПОСТЕРЕЖЕННЯ І АНАЛІЗ ІГОР З ПРАВИЛАМИ

Види ігор з правилами	Час проведення	Відображення ігор з правилами в плані вих-ля	Методи і прийоми керівництва грою	Обладнання гри	Поведінка дітей у грі	Висновки

 

Схема №13

Схема аналізу дидактичної  гри.

ü  Чи правильно підібрано програмовий зміст дидактичної гри (чи відповідає він програмі на даному етапі роботи в групі, як визначені завдання);

ü  Чи дає можливість підібрана дид. гра здійснити запланований програмовий зміст (довести, чому він відповідає або не відповідає, виходячи з правил гри);

ü  Чи продумані структурні компоненти дидактичної гри (подача пізнавальних завдань, пояснення ігрових дій, роз’яснення правил гри);

ü  Місце проведення дидактичної гри в режимі дня (самостійна, як заняття або його частина);

ü  В якому варіанті проводиться гра;

ü  Які знання і вміння діти одержали в ході дидактичної гри, доцільність її проведення;

ü  Об’єднання і самоорганізація дітей, їх поведінка і проявлення активності дії дітей,(розмірковують, порівнюють, вибирають);

ü  Чи спрямована гра на регулювання позитивних взаємин між дітьми;

ü  Як вихователь керує ходом гри, як її закінчив, чи одержали діти задоволення від гри. Індивідуальний підхід до дітей, допомога окремим дітям, активізація їх мислення;

ü  Участь дітей в аналізі і оцінка дій товаришів у грі.

Схема №14

Схема аналізу бесіди

ü  Відповідність бесіди віку дітей, рівню їх знань і досвіду;

ü  Правильність підбору завдань (пізнавальних, мовних, виховних);

ü  Початок бесіди:

¨      Повідомлення дітям теми, їх зацікавлення;

¨      Вміння вихователя активізувати дітей;

ü  Хід бесіди:

¨      Використання різних видів наочності, літературного матеріалу (уривків з оповідань, віршів);

¨      Запитання до дітей: вид питань: творчі чи репродуктивні, першого чи другого порядку, глибина, послідовність відповідей  дітей, чи вимагають повної відповіді дітей;

¨      Уточнення, розширення знань дітей у ході заняття;

¨      Чи повідомлено дітям нові знання;

¨      Участь всієї групи дітей у бесіді;

¨      Уміння дітей відповідати поширеним реченням, граматично правильна вимова дітей, багатство їх словника, змістовність відповіді;

¨      З яких логічно пов’язаних частин складається бесіда;

ü  Підсумок бесіди;

¨      Повторення нових, здобутих у ході бесіди знань;

¨      Аналіз та оцінка відповідей дітей з їх участю;

ü  Керівництво вихователя ходом бесіди:

¨      Методи і прийоми, що використовувалися;

¨      Як діти вчились у ході бесіди давати чіткі, змістовні відповіді;

¨      Як здійснювалися завдання морального виховання дошкільників;

ü  Аналіз мови вихователя і дітей на занятті;

ü  Активізація всіх дітей;

ü  Використання навчальних та виховних завдань, жвавість, емоційність та тривалість бесіди;

ü  Висновки.

ü  Схема №15

Схема аналізу фізкультурного заняття

1.      Тип заняття (за освітніми завданнями – ознайомлення з новим матеріалом, повторення пройденого, заняття контрольного характеру; за змістом і методом проведення вправ – змішаного або ігрового характеру, заняття в сюжетній формі).

2.      Програмовий матеріал: відповідність вимогам програми ДНЗ, доступність, чіткість, конкретність, наявність освітніх і виховних завдань, їх послідовність.

3.      Підготовка до заняття вихователя: добір необхідного обладнання (куби, лави, мати, дошки, та інш.), атрибутів (палиці, стрічки, прапорці, обручі, тощо), кількість його, вигляд, доцільність, відповідність, програмовому змісту;

ü  Продумування способу організації дітей, створення умов для проведення заняття; підготовка приміщення (провітрювання, вологе прибирання, розташування обладнання і аторибутів).

4.      Підготовка до заняття дітей: одяг, взуття дітей; залучення до участі у підготовці до заняття.

5.      Аналіз змісту заняття: різновидність вправ, їх спрямованість, добір вправ у відповідності до віку дітей.

6.      Хід заняття:

¨      Початок заняття.

ü  Вступна частина:

¨      Способи організації дітей;

¨      Звернення вихователя до дітей, емоційність тону;

¨      Забезпечення зацікавленості дітей;

¨      Чіткість поставлених завдань;

¨      Добір вправ, їх дозування, послідовність виконання вправ;

¨      Якість показу і пояснення вихователя, попереджувальні вказівки;

¨      Чіткість виконання вправ дітьми, виправлення помилок вихователем;

¨      Регулювання дихання дітей;

¨      Тривалість даної частини за її змістом.

ü  Основна частина.

¨      Підбір основних рухів, послідовність їх виконання;

¨      Доцільність способів організації;

¨      Чіткість пояснення виконання, правильність показу вихователем вправ, правил гри, чи залучає до показу вправ дітей?

¨      Вміння вихователя бачити всіх дітей;

¨      Прийоми, які використовує вихователь для підвищення активності дітей, їх зацікавленості, зосередження уваги;

¨      Індивідуальна робота з дітьми, виправлення помилок під час виконання дітьми вправ;

¨      Забезпечення охорони здоров’я, попередження травматизму;

¨      Тривалість основної частини.

ü  Заключна частина:

¨      Зміст, її тривалість;

¨      Правильність проведення аналізу відповідно віковій групі;

¨      Стан дітей на час закінчення заняття (бадьорість, задоволення).

7.  Поведінка дітей на занятті.

¨      Активність, емоційність, зацікавленість, свідомість у виконанні вправ, стійкість увги, дисципліна на занятті.

¨      Інтонація голосу вихователя:

¨      Правильність фізкультурних термінів, культура мовлення.

8.  Результати заняття:

¨      Виконання поставлених завдань;

¨      Засвоєння дітьми програмового матеріалу;

¨      Загальна і моторна щільність заняття.

Схема №16

Схема аналізу заняття з математики

1.      Відповідність програмового змісту заняття вимогам програми ДНЗ для даної вікової групи:

ü  Підбір програмових завдань, їх наступність і кількість;

ü  Сприяння подачі нових та закріплення набутих знань і навичок;

ü  Сприяння програмового змісту заняття, розвитку розумових здібностей (математичних уявлень і узагальнень) пізнавальних інтересів у дітей;

ü  Поєднання навчальної та виховної мети.

2.      Підготовка вихователя до заняття:

ü  Використання методичної літератури;

ü  Підбір і виготовлення наочного, демонстраційного та роздавального матеріалу, його відповідність педагогічним, гігієнічним і естетичним вимогам;

ü  Створення умов для проведення занять.

3.      Підготовка дітей до заняття:

ü  Зацікавленість дітей заняттям;

ü  Роль чергових під час заняття.

4.      Хід заняття:

ü  Початок заняття: пояснення мети, створення ігрової ситуації;

ü  Місце вивчення нового матеріалу;

ü  Тривалість кожної частини заняття;

ü  Методичні прийоми, використані під час проведення заняття;

ü  Використання наочних прийомів, дії при навчанні (накладання, прикладання, вимірювання, добору, обстеження, порівняння);

ü  Використання дидактичного матеріалу (сприяння засвоєнню програмового матеріалу, активізації дітей та їх самостійної діяльності);

ü  Стан дитячого колективу під час заняття (стійкість уваги, інтерес, самостійність, організованість);

ü  Індивідуальна робота з дітьми (активізація мислення під час перевірки самостійного використання завдання);

ü  Рівень підготовки вихователя до заняття (знання методики  виховання і навчання , дошкільної дидактики, методики формування математичних уявлень у дошкільників);

ü  Педагогічна майстерність вихователя (тон, мова, правильне використання математичної термінології).

5. Висновки. 

Схема №17

Схема аналізу екскурсії з ознайомлення з навколишнім

1.      Відповідність мети вимогам програми віку дітей (наявність пізнавального, виховного та мовного завдання).

2.      Підготовка вихователя та дітей до екскурсії:

ü  Яка попередня робота проведена з дітьми;

ü  Одяг та взуття дітей;

ü  Продумування розташування дітей;

ü  Чи відвідано попередньо вихователем місце екскурсії;

ü  Яку літературу опрацьовано вихователем.

3.      Попередня бесіда:

ü  Характер запитань до дітей;

ü  Чи встановлений зв’язок з попереднім досвідом та знаннями дітей, чи викликаний інтерес до змісту екскурсії;

ü  Чи повідомлена мета екскурсії.

4.      Перехід до місця екскурсії:

ü  Вдалість розміщення дітей;

ü  Як вихователь активізує розумову діяльність дітей (порівняння, узагальнення, запитання 1-го і  2-го порядку);

ü  Який характер носили пояснення вихователя (активізували чи доповнювали вони те що бачили і знають діти).

5.   Заключна бесіда:

ü  Як зроблений підсумок екскурсії, чи вдало використана дидактична гра, як узагальнені враження від екскурсії та систематизовані знання дітей.

6.   Підсумок заняття:

ü  Чи правильно використав вихователь різні методи та прийоми навчання, чи були активізовані всі діти, а якщо ні, то з яких причин;

ü  Чи виконані заплановані завдання;

ü  Тривалість екскурсії;

ü  Поведінка дітей та керівництво екскурсією вихователя.

Схема №18

Схема аналізу спостереження в природі

1.      Відповідність поставлених завдань вимогам програми, рівню підготовленості дітей. Поєднання пізнавальних, мовних і виховних завдань.

2.      Підготовка умов до спостереження: підбір об’єкту, його якості, властивості, додатковий матеріал та обладнання. Розташування дітей.

3.      Перехід до спостереження:

·         Як вихователь викликає інтерес у дітей (повідомлення мети, привертання уваги до об’єкту, наявність сюрпризного матеріалу, загадки).

4.      Послідовність спостереження:

·         Сприймання в цілому;

·         Розглядання зовнішніх ознак об’єкту (починає з основної частини чи з порівняння з уже відомими об’єктами);

·         Встановлення умов росту і розвитку рослин. Порівняння з умовами росту і розвитку інших знайомих рослин;

·         Встановлення особливостей поведінки, залежності зв’язку між будовою і способом життя, харчування тварин. Порівняння з особливостями поведінки вже знайомих тварин;

·         Виявлення певної взаємозалежності в природі;

·         Сезонні зміни в природі;

·         Значення природи в житті людини;

·         Інтерпретація побаченого (осмислення в світлі досвіду дітей);

5.      Залучення аналізаторів до сприймання об’єкта.

6.      Прийоми активізації пізнавальної діяльності дітей;

·         Характер показу і пояснення, їх чіткість, доступність;

·         Характер запитань: їх доцільність, наявність питань 1-го і 2-го порядку;

·         Використання порівнянь, їх характер (за відмінністю і схожістю);

·         Використання художнього слова, де зафіксовані найбільш суттєві ознаки, його емоційність, доцільність;

·         Наявність ігрових прийомів (імітація рухів, наближення об’єкту до дітей в молодшому віці, змагання  - в старшому віці);

·         Прийоми постановки практичних завдань.

7.      Виконання дидактичних завдань спостереження.

8.      Відповідність місцевим умовам ДНЗ.

9.      Підведення підсумка та аналіз поведінки дітей.

10.  Загальні висновки (тривалість дидактичної мети. Переважання прийомів, форма організації дітей на спостереження).

Схема №19

Схема аналізу музичного заняття

1.      Підготовка вихователя (рівень готовності, знання музичного матеріалу);

·         Підбір атрибутів і наочності, їх відповідність естетичним і педагогічним вимогам;

·         Створення умов для проведення музичного заняття (чи провітрене приміщення, як розставлені стільчики, чи відповідає площа залу кількості дітей та ін.);

·         Зовнішній вигляд вихователя;

·         Внутрішня підготовка вихователя.

2.      Підготовка дітей (зовнішній вигляд дітей, одяг, взуття).

3.      Хід заняття:

·         Поведінка вихователя на занятті (мова, міміка, вплив на взаємини дітей);

·         Які прийоми і методи були використані вихователем на занятті;

·         Якість показу вихователя і муз.керівника;

·         Яка проводилась індивідуальна робота з дітьми;

·         На якому етапі засвоєння перебуває розучуваний матеріал;

·         Відповідність програмового змісту заняття рівню підготовленості дітей;

·         Активність вихователя на занятті;

·         Дозування матеріалу і тривалість заняття;

·         Якість виконання рухів, пісень дітьми;

·         Як поводять себе діти на музичному занятті?;

·         Як здійснюється виховне завдання на занятті?;

·         Який емоційний стан дітей після заняття?;

·         Яка була організація дітей?;

·         Роль вихователя на музичному занятті в даній віковій групі.

Схема №20

Схема аналізу розваг.

-          Доступність розваги віку дітей;

-          Побудова: оформлення розваги (використання казкових персонажів, сюрпризність, використання елементів лялькового театру, музики);

-          Емоційність розваги;

-          Участь дітей і дорослих;

-          Тривалість розваги;

-          Виховне значення розваги.

Схема №21

Схема аналізу заняття з зображувальної діяльності.

1.      Вибір теми заняття (чи згідно програми ДНЗ, чи пов’язання з життям);

2.      Програмовий зміст:

-          Відповідність віковим особливостям, вимогам програми;

-          Доступність і чіткість;

-          Чи передбачені програмовим змістом навчальні завдання, перехідні прийоми, вих. завдання;

3.      Аналіз підготовки вихователя:

-          Підбір і розміщення матеріалу;

-          Естетичний вигляд, розмір матеріалу;

4.      Підготовка дітей:

-          Проведення спостережень, розглядання картин;

-          Залучення дітей до підготовки заняття;

5.      Хід заняття:

-          Вступна частина:

–        Створення емоційного настрою, повідомлення мети завдання;

–        Вступна бесіда, чи інші прийоми;

–        Розгляд чи обстеження предметів або зразка, грамотність, доступність аналізу зразка чи предмету;

-          Основна частина:

–        Показ (частковий чи повний) вихователем чи дітьми, послідовність закріплення;

–        Організація самостійної діяльності дітей;

–        Поведінка вихователя;

–        Стан дитячого колективу під час заняття (задоволення чи втома);

-          Заключна частина: як закінчилося заняття:

–        Підведення підсумків;

–        Аналіз робіт, участь дітей в аналізі;

–        Оцінка робіт – форма оцінки (виставка робіт, вибір кращої з робіт).

-          Висновки:

–        Тривалість заняття;

–        Продумання етапів;

–        Використання часу на кожний етап, їх логічна послідовність;

–        Результативність заняття;

–        Засвоєння дітьми програмового змісту.

Схема №22

Схема аналізу екскурсії в природі

1.      Відповідність програмових завдань вимогам програми, їх структура.

2.      Чи існує зв’язок між даною екскурсією і попередньою роботою?

3.      Як підготовлено до екскурсії обладнання; доцільність його підбору.

4.      Як підготовлені діти до екскурсії, відповідність одягу і взуття.

5.      Підготовка вихователя до екскурсії:

·         Яку літературу опрацювала, чи відвідано попередньо місце екскурсії.

6.      Як дотримано структуру екскурсії:

·         Чи була вступна бесіда, який характер носили запитання (творчий чи репродуктивний), чи був встановлений зв’язок з попереднім досвідом дитини;

·         Чи викликано інтерес до екскурсії;

·         Чи пов’язана мета екскурсії з продуктивною діяльністю дітей;

·         Чи ставились пізнавальні завдання під час повідомлення мети екскурсії;

·         Проведення колективного спостереження;

–        На які ознаки предметів  і явищ була спрямована увага дітей;

–        Як вихователь використовував прийоми навчання (запитання, порівняння та ін.);

–        Які аналізатори приймали участь у сприйманні;

–        Який характер мали пояснення вихователя;

–        Чи було використано художнє слово;

–        Чи були на екскурсії дидактичні ігри; з якою метою вони використовувались;

·         Збір природного матеріалу;

–        Як керувала вихователь цим процесом;

–        Чи забезпечені елементи екологічного виховання;

–        Які знання про природу давались дітям;

–        Чи мали місце на екскурсії самостійні ігри дітей із зібраним матеріалом:

·         Заключна частина:

–        Чи розглянуто зібраний матеріал;

–        Як розмістили його в ДНЗ

–        Як підведенні підсумки екскурсії.

7.      Висновки:

–        Використання програмових завдань;

–        Доцільність методів і прийомів;

–        Тривалість екскурсії;

–        Поведінка дітей;

–        Як здійснювались виховні завдання.

Схема №23

Схема аналізу праці

1.      Які завдання, їх відповідність рівню розвитку дітей, наявність елементів нового, які забезпечують зусилля дітей, виховний характер завдань.

2.      Організація підготовки (приміщення, ділянки, знаряддя праці, матеріали, наочні посібники та ін.).

3.      Індивідуальний підхід у процесі трудової діяльності (врахування стану здоров’я, фізичних і психічних особливостей дитини).

4.      Структура: основні частини, етапи заняття, їх логіка, тривалість.

5.      Вступна бесіда, мотивація необхідності виконання роботи (показ ілюстрації із зображенням рослин, спостереження, навчання дітей трудовим навичкам і вмінням).

6.      Виконання роботи дітьми.

7.      Підсумок.

Обґрунтування прийомів навчання: їх різноманітність, взаємозв’язок; обґрунтованість прийомів залучення і зосередження уваги дітей; активізація самостійної думки дітей; прийоми подачі нового матеріалу, зв’язок з наявними знаннями, дозована допомога дітям (порада, показ, пояснення, вказівка і заохочення, роз’яснення, додаткова робота та ін.).

Доступність, логічність, емоційність і лаконічність мови вихователя, індивідуальна робота з дітьми.

Методичні прийомі вихователя, спрямованість на регуляцію спілкування дітей в їх спільній діяльності (пояснення необхідності працювати якісно, повідомлення дітям моральних правил, показ переваг колективної праці).

Якість роботи і поведінки дітей. самостійність, творчість дімки та дій дітей, якість умінь і навичок, одержаних або закріплених у процесі праці.

Аналіз: оцінка якості роботи дітей, оцінка окремих моральних проявів (позитивних і негативних), участь дітей в оцінці роботи товаришів і самооцінці відповідно поставленої мети заняття.

Схема №24

Схема аналізу роботи з розділу “Мовленнєве спілкування”

1.      Які умови організації правильної роботи з розвитку мовлення дітей:

-          Охорона слуху і нервової системи дітей;

-          Наявність позитивного прикладу до наслідування;

-          Робота ДНЗ з сім’єю з питань навчання дітей правильного мовлення.

2.      Як проводиться робота з розділу “Розвиток словника”.

q  Наявність у словнику дітей слів, що означають суспільні події, явища природи, професії людей, моральні якості, абстрактні, конкретні і узагальнюючі поняття;

-          Розуміння дітьми значення слів;

-          Уміння правильно вживати слова в реченні;

q  Стан звукової культури:

-          Звуко- та слововимова дітей;

-          Правильність мови: темп, уміння користуватися інтонацією, силою голосу, диханням, правильність постановки наголосу;

-          Стан розвитку фонематичного слуху дітей;

q  Стан навчання розмовної мови і розповіді;

-          Уміння дітей відповідати на запитання різного характеру (1-го та 2-го порядку та ін.);

-          Ставити запитання;

-          Навички культури поведінки під час розмови;

-          Уміння дітей послідовно, зрозуміло розповідати про те, що бачили, чули, переживали;

-          Уміння описувати картину, іграшку;

-          Скласти розповідь на тему, яку пропонує вихователь;

-          Навички переказування літературних творів;

q  Стан формування граматичної правильності мови дітей;

-          Уміння дітей будувати прості і складні речення;

-          Узгоджування іменників в однині і множині;

-          Правильно вживати дієслова, сполучники,

-          Чистота мови дітей;

q  Навчання грамоти;

-          Ознайомлення дітей із звуками та буквами;

-          Навички читання;

-          Підготовка руки до письма;

-          Забезпечення послідовності і повторності;

-          Знання, уміння і навички дітей, як вони відповідають вимогам і показникам засвоєння змісту програми;

3. Висновки:

-          Як забезпечується системність і повторність у навчанні дітей рідної мови;

-          Різноманітність методів і прийомів навчання дітей рідної мови на заняттях і в повсякденному житті;

-          Правильність добору програмових завдань;

-          Забезпечення всіх сторін розвитку мови (виховання звукової культури мови, словникова робота, формування граматичної будови мови, розвиток зв'’зної мови).

Схема №25

Схема аналізу організації самостійної художньої діяльності дітей.

1.      Умови організації художньої діяльності ; зображувальної, театрально – ігрової, художньо – словесної, музично – танцювальної;

2.      Нахили і інтереси дітей.

3.      Який зміст самостійної художньої діяльності у кожній віковій групі:

-          Російські та українські пісні, пісні авторські, які за власною ініціативою співають діти;

-          Хороводи;

-          Ігри, в які діти грають самостійно;

-          Гра дітей на дитячих музичних інструментах;

-          Марширування і танці під музику;

-          Казки та оповідання у виконанні дітей (вірші);

-          Що діти малюють, ліплять, чи виявляють ініціативу в добрі матеріалу для втілення задуму;

-          Що виготовляють з природного матеріалу;

-          Які твори і спектаклі розігрують.

4.      Як діти об’єднуються в невеликі групи для самостійної діяльності;

-          Об’єднання за інтересами та нахилами;

-          Інтерес до іграшок;

-          Інтерес один до одного;

5.      Місце самодіяльності в режимі дня:

-          Вранці;

-          Після сніданку;

-          На прогулянці;

-          В другу половину дня.

6.      Методичне керівництво СХД з боку вихователя.

Схема №26

Схема складання психолого – педагогічної характеристики на дитину.

1.      Загальні данні про дитину (прізвище, ім’я , дата народження, загальний фізичний розвиток, стан здоров’я, склад і особливості сім’ї).

2.      Умови життя дитини в сім’ї:

-          Взаємини дитини і батьків (з ким із батьків дитина більше спілкується, до кого ближче тягнеться);

-          Організація діяльності дитини в сім’ї (чим найбільше займається дитина, чи грають з нею, якщо так, то в що, в які ігри і хто);

-          Чи допомагає дитина дорослим (якщо вона грала іграшками, то хто їх придбає, чи є дитячий куточок).

3.      Гра – провідний вид діяльності дитини дошкільника:

-          Участь в іграх, які види ігор найбільше цікавлять дитину (процесуальні чи рольові). Якщо рольові, покажіть, який вид рольової гри (на побутові теми, з виробничим сюжетом чи суспільно-політичним);

-          Які ролі виконує в іграх (різні чи одну й ту ж)? Головні чи другорядні?

-          Активність у грі (ініціатор чи пасивний виконавець задуму інших дітей);

-          Тривалість гри (провести спеціальні спостереження). Якщо дитина припиняє гру раніше ніж товариші, то слід визначити причину (мотивація самої дитини і спостереження вихователя);

-          Порівняти позицію дитини (самовпевнена, впевнена в собі, не впевнена), в ігрових елементах трудової, навчальної діяльності, а також на музичних  заняттях. Якщо позиції дитини в перерахованих видах діяльності різні, то встановити, в чому полягають ці розрізнення і їх причини;

-          Провідна діяльність – гра – обумовлює появу новоутворень. Встановити чи є ці новоутворення у дитини (їх три: зародження довільності, засвоєння моральних норм, співпідкорення мотивів).

4. Особливості   окремих пізнавальних процесів:

-          Рівень розвитку пізнавальних психічних процесів дитини в порівнянні з іншими дітьми в групі (на основі даних одержаних в експериментах);

-          Рівень розвитку мови дитини (в порівнянні з ін. Дітьми групи);

-          Яка мова переважає (діалогічна: рівень її розвитку, наявність таких елементів як вказівки, оцінки, узгодження, називання дій; монологічна: рівень її розвитку, побудова повідомлень, наявність розмірковувань з приводу способу виконання дій);

-          Ступінь розвитку фонетичної сторони мови (чи вимовляє всі фонеми, якщо ні, то які відсутні, чи вміє виділяти фонеми в слові);

-          Словниковий запас (великий, середній, неповний) дитини в порівнянні з іншими дітьми даного віку;

-          Побудова речень (правильна чи не правильна).

5.      Особливості інтересів дошкільника:

(перерахувати все, що цікавить дитину – слухання музики, малювання, чи любить розповіді інших дітей і дорослих, чи намагається сам розповідати, як виходить).

6.      Загальна характеристика поведінки дитини:

-          Поведінка дитини (спокійна, чи проявляє зайву рухливість, непосидючість);

-          Виконання режиму дня (дотримання режиму, навмисні порушення, не встигає вкластися у відведений час);

-          Виконання вимог дорослих (із задоволенням, чи із примусу, чи часто відмовляється дитина виконувати вимоги і як саме). Найбільш типові порушення дисципліни.

7.      Взаємини з дітьми групи:

-          Ставлення дитини до товаришів з групи ( любить інших дітей, байдужий та ін.);

-          Ставлення дітей групи до дитини. Навести дані соціометричних досліджень.

8.      Особливості характеру:

-          Чітко виражені позитивні і негативні риси характеру (життєрадісність, наполегливість, егоїзм, тощо);

-          Чи спостерігається підвищена впертість, замкненість, скромність, агресивність, засмученість, ін

-          Який настрій переважає (веселий чи пригнічений); Стійкість настрою, чим викликана його змін

-          Ставлення до своїх успіхів і невдач у різних видах діяльності.

9.  Ставлення до вихователів і ДНЗ. Чи  любить бувати в ДНЗ, чому?;

-          Взаємини з вихователем, ставлення вих. до дитини. На чому базуються їх стосунки.

-          Прийом, способи впливу на дитину з боку вихователів і його результати.

Схема №27

Схема проведення харчування.

-          Чи сідають діти за стіл одночасно чи за мірою закінчення вмивання;

-          Чи стоїть їжа на столі, чи діти чекають коли її подадуть;

-          Чи немає затримки при подачі чергових блюд;

-          Чи з бажанням діти їдять;

-          Чи добре пережовують їжу;

-          Чи немає надмірної швидкості чи уповільненості;

-          Чи достатньо акуратно діти їдять, чи правильно тримають ложку та інші прибори;

-          Чи користуються серветками;

-          Чи слідкує вихователь за положенням дітей за столом;

-          Чи виходять діти з-за столу, закінчивши харчування, чи очікують товаришів;

-          Як виконують свої обов’язки чергові;

-          Роль педагога в організації процесу; тривалість харчування.

Схема №28

Схема проведення денного сну.

-          Як підготовлені дитячі ліжка (стан кожного ліжка, чистота постільної білизни);

-          Чи вміють діти самостійно та послідовно роздягатися та одягатися;

-          Чи допомагають один одному;

-          Чи правильно складають свій одяг;

-           Яка допомога дорослих та керівництво цим процесом;

-          Скільки часу займає роздягання перед сном та одягання після нього;

-          Чи добре провітрена кімната, де сплять діти;

-          Чи турбується вихователь та няня про здоров’я дітей;

-          Який настрій дітей перед сном;

-          Через який час засинають діти, чи спокійно сплять;

-          Скільки дітей прокинулось раніше відведеного часу;

-          Чи беруться до уваги вихователем індивідуальні особливості дітей (чи піднімає їх поступово).

Схема №29

Схема аналізу режиму.

-          Правильне чергування діяльності та відпочинку, занять, ігор, праці дітей, харчування, сну та прогулянки.

-          Чи взято до уваги пору року в режимі;

-          Термін протікання кожного моменту.

-          Чіткість виконання режиму.

Схема №30

Схема аналізу загартування.

-          Вид загартування.

-          Час проведення загартування.

-          Чи взято до уваги сезон, воду і повітря.

-          Стан здоров’я дітей (індивідуальна робота з дітьми, чи береться до уваги).

-          Як здійснюється медичний контроль.

Схема №31

Схема спостереження морального виховання.

1.      Спостереження поведінки дітей (вміння їх спілкуватися між собою та дорослими);

2.      Роль художніх творів, видів мистецтва, діафільмів і ін. у формуванні моральних якостей (бесіди з дітьми);

3.      Перевірка знань дітей про рідний край, своє місто, село, про видатних людей міста. Вірші, оповідання про Батьківщину (бесіда);

4.      Використання вихователем різних життєвих ситуацій для виховання у дітей позитивних рис характеру, надання умов для того, щоб діти могли реалізувати позитивні вчинки.

Схема №32

Схема аналізу засвоєння дітьми морально – етичних норм поведінки.

 Якості для спостереження:

1.      Першим вітатися, ввічливо прощатися;

2.      Поступатися місцем дорослим, пропонувати стільчик;

3.      Говорити тихо, не заважаючи іншим;

4.      Проявляти готовність та вміння ділитися іграшками;

5.      Справедливо оцінювати свої та чужі вчинки;

6.      Негативно ставитися до аморальних якостей (хитрість, жорстокість, лінь);

7.      Бережно ставитися до речей;

8.      Дякувати за допомогу;

9.      Мати уявлення про добро;

10.  Мати уявлення про чесність;

11.  Мати уявлення про справедливість.

Схема №33

Тематика епізодичних перевірок з естетичного виховання.

1.      Естетичний вигляд групової кімнати (кожна річ на своєму місці, гармонія стін та меблів, економія прикрас, чистота);

2.      Естетичний вигляд вихователя;

3.      Естетичний вигляд дітей;

4.      Сервірування столу;

5.      Емоційність дітей під час музичних занять;

6.      Виховання естетичних почуттів під час занять та спостережень;

7.      Мова дітей – використання в мові епітетів, порівнянь, образних виразів;

8.      Естетичне  оформлення атрибутів, дидактичного матеріалу, пед. посібників;

9.      Квіти в естетичному оформленні групи;

10.  Розміщення іграшок та ігрового матеріалу;

11.  Естетичне оформлення документації, планів;

12.  Планування вихователем естетичних питань;

13.  Робота з батьками щодо естетичного виховання;

14.  Мова вихователя (емоційність, теми);

15.  Почуття прекрасного у дітей (розуміння цього).

СХД

1.      Які види плануються?

2.      Час проведення;

3.      Спостереження виду діяльності: інтерес до неї у дітей;

4.      Направляюча роль вихователя;

5.      Самостійність дітей в музичній діяльності. 

Схема №34

Схема вивчення рівня ігрових вмінь дітей.

1.      Вміння задумувати;

2.      Вміння розгортати сюжет;

3.      Вміння розподіляти ролі;

4.      Характер взаємовідношень у грі;

5.      Положення кожної дитини у грі;

6.      Роль іграшки у розгортанні сюжету;

7.      Тривалість гри;

8.      Кількість учасників на початку гри;

9.      Кількість учасників в кінці гри;

10.  Достовірність передачі знань.

Схема №35

Схема тематичної перевірки з естетичного виховання.

1.      Перевірка матеріальної бази:

-          Художнє оформлення приміщення та ділянки:

–        Педагогічна цілеспрямованість художнього оформлення;

–        Відповідність оформлення місцю та порі року (ілюстрації, завіси), віку дітей та сучасному стилю;

–        Підбір художніх витворів мистецтва для групи, відповідно до кольорової гами групи;

–        Узгодженість кольорової гами групи (стіни, меблі, завіси);

–        Естетичне оформлення пед.посібників та атрибутів;

–        Оформлення інтер’єрів.

-          Наявність демонстративного матеріалу:

–        Художні картини Шишкина, Левітана, Куінджи, аудіо записи;

–        Ілюстрації українського та російського розпису;

–        Альбоми ілюстрацій одягу;

–        Книги “У світі прекрасного”,  “Природа  та фантазія”,  книги в оформленні українських народних художників: А.Пономаренко, Ю.Крича, Л.Миронової, А.Мухи.

-          Одяг дітей та дорослих – відповідність пори року та моді, зручність одягу.

-          М. Примаченко. Естетика побуту.

-          Куточок з естетичного виховання в групі (альбоми, малюнки, мальовничо оформлені книги, зразки одягу для ляльок в національних костюмах).

-          Матеріальна база методкабінету – консультації з естетичного виховання, пам’ятки для перевірки знань дітей, конспекти занять, методична та художня література, семінари, тематика бесід з дітьми з естетичного виховання, ілюстрації витворів мистецтва, живопису, скульптури, тематика бесід для батьків (пластинки, альбоми, доповіді “про культуру праці та побуту”, “про культуру досугу, “прекрасне поряд”)..