Схема розбору - аналізу відвіданого уроку
Аналіз уроків
Після відвідування уроку перед проведенням його аналізу треба:
1. Проаналізувати відповідність календарно-тематичного плану навчальній програмі та записам у журналі навчальних занять (з теми уроку).
2. Проаналізувати ведення журналу навчальних занять, звернувши увагу на частоту опитування і ведення в ньому записів.
4. Проаналізувати, підсумувати свою думку щодо окремих елементів уроку, зробити висновки та пропозиції.
Детальніше...
Аналіз уроку повинен бути спрямований на:
· удосконалення навчального процесу;
· виконання заходів щодо підвищення якості підготовки спеціалістів;
· надання методичної допомоги викладачам, які не мають педагогічної освіти, і особливо молодим викладачам,
· надання допомоги досвідченим викладачам у творчих пошуках, вивченні, узагальненні й поширенні передового педагогічного досвіду.
При аналізі уроку рекомендується розкрити та відзначити його позитивні й негативні сторони, допомогти викладачеві ліквідувати допущені недопрацювання та закріпити досягнуті успіхи.
Аналізу піддається діяльність викладача й учнів, а також якість знань учнів.
У діяльності викладача варто звернути увагу на послідовність викладу матеріалу відповідно до програми предмета, календарно-тематичного плану і плану уроку; науковість і глибину; внутріпредметні та міжпредметні зв'язки; як використовував викладач для досягнення науки та техніки; наукову й методичну літературу; які нові прийоми та методи закріплення отриманих знань використані на даному уроці; ефективність застосування технічних засобів та обчислювальної техніки.
При аналізі знань учнів треба звернути увагу на те, як вони володіють навчальними матеріалами, передбаченими програмою предмета; на активність, самостійність, правильність суджень, рівень розвитку логічного мислення, уміння вести аналіз операцій, що виникли у процесі навчання; визначити та виділити їхню послідовність; контролювати свої дії в роботі; то, як учні застосовують отримані знання на практиці.
Не завжди робиться загальний аналіз уроку. У залежності від мети аналізу можуть і повинні бути піддані окремі етапи уроку, окремі питання методики.
Кожен відвіданий урок необхідно ретельно розібрати разом з викладачем. Розбір уроку бажано проводити в день відвідування уроку або наступного дня. Почати розбір треба з того, щоб сам викладач висловив свою думку про проведений ним урок, після чого контролюючий надає слово іншим викладачам, які присутні на уроці, далі той, хто перевіряє, дає розгорнутий аналіз уроку.
При аналізі уроку контролюючий спочатку звертає увагу викладача, який дав урок, на загальні відомості про урок (дата, група, курс, його склад, характер успішності й дисципліни), на зміст теми.
Висловивши ці дані, контролюючий відзначає організацію уроку: чи вчасно було почате заняття, чи були запізнення, чи відзначені відсутні, вчасно чи з великим проміжком часу від початку уроку були підготовлені наочні прилади, ТСО, обчислювальна техніка. Аналізуючи опитування учнів, слід підкреслити, що способи перевірки знань учнів варто різноманітити в залежності від виду занять і типу уроку, використовувати ті, котрі дають найбільший ефект.
Важливо, щоб увага викладача була звернена на характер перевірки (письмова, фронтальна, індивідуальна і т. д.) виконання домашніх завдань.
Необхідно встановити, чи сприяло опитування виявленню рівня знань учнів, чи розкрило допущені помилки, чи сприяло підвищенню успішності, а також вихованню учнів.
У відношенні оцінок варто встановити, чи правильно були оцінені знання учнів, оголошені і чи поставлені оцінки в журналі, як вони були вмотивовані.
Варто звернути увагу, що кожен урок представляє ланку між матеріалом, пройденим на попередньому уроці, і поясненим знову. При аналізі матеріалу необхідно вказати, чи зумів викладач досягти цього чи ні.
Особлива увага повинна бути приділена змісту уроку, тобто тій сумі знань, умінь і навичок, яка повідомляється учням на даному уроці, і методам навчання.
Варто звернути увагу, наскільки методично правильно був проведений урок, чи не було помилок у науковості повідомлених викладачем відомостей, чи не порушувалася систематичність матеріалу, що викладається, чи був доступний матеріал, який викладається. Необхідно відзначити, наскільки повно і вдало був здійснений зв'язок навчального матеріалу із сучасністю, як проводилася самостійна робота учнів на уроці.
При аналізі уроку не повинні бути опущені послідовність, чіткість, повнота розкриття змісту матеріалу, що викладається, як були використані дані з розвитку науки та техніки, як здійснювався зв'язок теорії із практикою, демонстрація ТСО тощо.
Підбиваючи підсумок аналізу змісту уроку, необхідно також відзначити, у якій мірі викладач володіє матеріалом.
Кожна неточність викладача повинна бути відзначена при аналізі уроку.
При аналізі необхідно відзначити методи закріплення знань учнями, отриманих на уроці: усно, письмово, фронтальною бесідою з окремими або всіма учнями групи, як були сформульовані питання, що задаються, - чітко чи розпливчасто, яка якість засвоєння. З огляду на те, що деякі викладачі недооцінюють домашні завдання, дають їх наспіх, недостатньо продумуючи, варто рекомендувати, щоб викладач на дошці писав параграфи підручника, а в підручнику вказував на головний та другорядний матеріал, даючи поради учням, як виконати його у визначеній послідовності, щоб зупинився на формі і методах виконання письмового завдання, якщо це передбачено планом.
Аналізуючи поведінку учнів, рекомендується відзначити, наскільки вони були уважні на уроці, зацікавлені й дисципліновані. Треба зупинитися на фактах порушення дисципліни, якщо вони були, але при цьому вказати, чим вони були викликані, чи не був у порушенні винуватий сам викладач унаслідок своєї непідготовленості до уроку або нетактовного поводження.
Викладач - керівник і організатор навчального і виховного процесу на уроці, тому при аналізі варто зупинитися на його вмінні володіти колективом групи, на характері його поведінки під час уроку: наскільки він рішучий, бадьорий, або, навпаки, кволий, повільний тощо.
Слід зазначити також педагогічний такт викладача: звертання, манери, жести, поза тощо. Особливо треба відзначити підготовленість викладача до уроку: як складений поурочний план, чи були продумані всі деталі уроку або урок вівся експромтом. Чи продумані були демонстрації наочних приладів, застосування ТСО й обчислювальної техніки.
Контролюючий повинен звернути увагу викладача також на таке:
1. Уміння викладача на уроці формувати розумові здібності учнів.
2. Ефективність методів роботи викладача з виховання учнів.
3. Успішність учнів групи (абсолютна та якісна) з предмета.
4. Правильне управління викладачем навчальним процесом.
5. Чи досягнуті основні цілі уроку.
6. Чи виконаний намічений план.
Цим питанням повинно бути приділено центральне місце в аналізі уроку. На закінчення повинні бути зроблені висновки та внесені пропозиції, дані конкретні вказівки, як закріпити й удосконалити те позитивне, що було на уроці, і як надалі уникнути недоліків.
За результатами аналізу уроку бажано, щоб контролюючий висловив викладачеві пропозиції, наприклад:
1. Ліквідувати відставання за календарним планом і програмою предмета, якщо воно є.
2. До кожного уроку відповідно до програми розробити чіткий поурочний план (технологічну карту).
3. За допомогою різних методів активізувати роботу учнів на всіх етапах уроку.
4. Різноманітити методику контролю знань учнів.
5. Ширше використовувати наочні прилади, ТСО, обчислювальну техніку.
6. Проінформувати учнів про способи та порядок виконання домашнього завдання.
7. Ознайомитися з методичною літературою з предмета.
Аналіз повинен розкривати всі позитивні й негативні сторони уроку, виявлені в результаті його відвідування.
Додаток 1
I. Загальні відомості про урок
1. П.І.Б. викладача, який веде заняття, назва предмета.
2. Найменування дисципліни.
3. Найменування теми уроку.
4. Курс, спеціальність, група.
5. Дата відвідування.
6. П.І.Б. викладача, який відвідав заняття.
7. Мета відвідування.
II. Організація уроку
Своєчасність початку уроку. Відмітка спізнілих і відсутніх у журналі. Підготовка, розміщення й використання наочних приладів, ТСО, обчислювальної техніки. Час активного включення учнів у навчально-виховну роботу.
III. Опитування
Чіткість формулювання запитань. Способи перевірки знань учнів (усний, письмовий, фронтальний, індивідуальний тощо). Зв'язок нового матеріалу з раніше пройденим. Як сприяло опитування підвищенню рівня знань, виправленню помилок і недоліків?
Кількість опитаних учнів. Правильність і аргументованість оцінки знань. Чи поставлені оцінки в журнал?
IV. Повідомлення нових знань
Органічна сполука матеріалу, тем опитування і пояснень. Тема і план уроку, їхня відповідність програмі предмета і календарно-тематичному плану. Повнота, науковість і послідовність матеріалу, що викладається, його доступність і зв'язок із сучасністю. Методика навчання. Види самостійної роботи. Ефективність використання наочних приладі, ТСО й обчислювальної техніки Як викладач володіє матеріалом? Чи відповідало викладення матеріалу віковим особливостям учнів?
V. Закріплення знань
Методи закріплення: усно, письмово, фронтально, індивідуально, по всьому матеріалу або вузлових питань теми. Чіткість сформульованих питань. Ефект закріплення від використання наочних приладів, ТСО, обчислювальної техніки.
VI. Домашнє завдання
У який час і яким чином дано завдання, як поінформовані учні про способи та порядок його виконання. Види домашнього завдання (усне, письмове). Доступність роз'яснення домашнього завдання. Дозування.
VII. Поведінка учнів
Залучення учнів до навчально-виховного процесу, їх старанність, активність, зацікавленість і дисципліна на уроці. Чи були порушення дисципліни, у чому вони виразилися. Ставлення до порушень з боку колективу групи. Правильність засобів, застосованих до порушників.
VIII. Підготовленість і поведінка викладача
Підготовленість викладача й уміння орієнтуватися в системі понять. Зовнішній вигляд, культура мови, педагогічний такт викладача. Уміння створювати добру дисципліну колективу для роботи. Ставлення до учнів з урахуванням їхніх індивідуальних особливостей.
IX. Структура уроку
Чи відповідала структура типові уроку? Як розташувалися окремі елементи уроку? Як був розподілений час між окремими частинами уроку?
X. Результат уроку
Досягнення основної мети уроку. Обсяг і якість знань учнів.
XI. Висновки
Чи правильно з методичної сторони побудований і проведений урок? Яка освітня й виховна роль даного уроку, чи глибокі були знання учнів? Чи вміли учні пов'язувати матеріал із сучасністю? Чи досяг урок мети? Оцінка уроку.
XII. Пропозиції
Після аналізу уроку контролюючий формує і висловлює викладачеві конкретні пропозиції, спрямовані на підвищення рівня навчально-виховного процесу.
Додаток 2
1. Вступне слово керівника аналізом.
Повідомляється мета, що стоїть перед аналізом уроку. Надається слово викладачу, урок якого аналізується.
2. Короткий аналіз викладачем свого уроку.
Чи виконаний поурочний план? Який новий елемент уведений у процес навчання й виховання? Розкриваються методи вдосконалення методики уроку. Чи досяг урок мети?
3. Виступ присутніх на уроці.
У відповідності зі своїми записами і враженнями з'ясовується, що було незрозуміло на уроці. Характеристика позитивних і негативних сторін уроку. Рекомендується, що можна запозичати в даному уроці для роботи інших викладачів. Висловлюються зауваження і пропозиції.
4. Узагальнення й висновок з аналізу відвіданого уроку (веде контролююча особа, що керує аналізом).
Вирішуються спірні питання, якщо вони мали місце в ході аналізу. Узагальнюються висловлення присутніх на уроці. Дається глибокий аналіз уроку. Особлива увага приділяється новому елементу навчання й виховання, уведеному на уроці. Аналізується якість складання календарно-тематичного й поурочного планів. Робляться висновки щодо уроку. Висловлюються пропозиції викладачу і рекомендується література для покращення якості уроку.
5. Заключне слово викладача, який проводить урок.
Висловлюється думка щодо виступів тих, хто аналізував урок, згодні чи ні з висновками та пропозиціями.
Немає коментарів:
Дописати коментар